(Українська нижче русский ниже scroll down for English)
„Padło tu wiele wspaniałych słów” – tak zaczął swoje przemówienie jeden z członków Federacji Anarchistycznej Wrocław i to zdanie bardzo dobrze opisuje naszą demonstrację antywojenną. Demonstracja odbyła się na placu Nowy Targ i niosła ze sobą przekaz zarówno antywojenny, jak i antyrządowy oraz antykapitalistyczny. Osoby zebrały się, by pokazać swoją złość i sprzeciw wobec bezprecedensowego ataku Rosji na Ukrainę, ale także wobec wszystkich wojen i kryzysu migracyjnego jaki z nich wyniknął. Wsparcie dla Ukrainy jest ogromne, obecnie odbywają się wydarzenia mające na celu okazanie solidarności z osobami poszkodowanymi przez wojnę. Wiele organizacji jest zajętych pomocą osobom uchodźczym zarówno we Wrocławiu oraz innych miastach, jak i na granicy. Zachęcamy Was do wspierania wszelkich zbiórek odzieży czy środków higieny – Uchodźcy zostawili swój cały dobytek,aby ratować swoje życie. Pamiętajmy, że nasze anarchistyczne wartości są teraz bardzo ważne, w skutek wojny ludzie potrzebują wzajemnej pomocy i organizacji które wspólnie możemy zapewnić.
Przemówienie i zarazem oświadczenie Federacji Anarchistycznej Wrocław:
Wojna wojnie!
Wojna narodowa daje nam pełny obraz tragicznych skutków nacjonalizmu i ksenofobii. Rosja napadła na sasiadującą z Polską Ukrainę, co zmusza nas do skupienia całej aktywności w tym temacie. Jako osoby o poglądach anarchistycznych krytykujemy wojnę w całości, na wielu płaszczyznach: ekonomicznej, społecznej, moralnej czy politycznej. Takie szerokie spojrzenie jest teraz niezbędne, wbrew temu co może się niektórym wydawać. Ekspertów i ekspertek od polityki wschodniej Europy nie brakuje. Prawie nikt nie przewidział ataku Kremla na całą Ukrainę. Według nas, teraz jest najlepszy moment na podjęcie tego tematu, teraz wybrzmi on odpowiednio głośno.
Aktywistki anarchistyczne działają na granicy od pół roku. W podlaskich lasach widzą bezpośrednie skutki wojen. Przeniesienie aktywności 100 km dalej nie było wielkim problemem. Na granicy z Ukrainą działamy od pierwszego dnia wybuchu wojny. Ale nie chcemy tutaj pisać pochwał na swój temat czy wyliczać ile to nie robimy. Robimy to co musimy, co robią też tysiące innych „cywili”. Mamy organizacje i struktury, co ułatwia działanie. Ale w odróżnieniu od „wolontariuszy” i większości ngo’sów mamy szeroką perspektywę setek wojen narodowych wybuchających na całym świecie. Powody konfliktów są zawsze takie same. Rywalizacja o surowce, energię i zasoby, wybujałe ego przywódców państwowych.
Dzieje się to w momencie, kiedy stanęliśmy w obliczu globalnego kryzysu nie tylko o charakterze ekonomicznym, ale także migracyjnym, ekologicznym, epidemicznym i klimatycznym. I jak zwykle w takich okolicznościach rządy poszczególnych państw stawiają na narodowy partykularyzm, nacjonalizm i dążą do zbrojnej konfrontacji. Są gotowe niszczyć i zabijać, aby zachować swoją władzę i bogactwo. Odbywa się to kosztem społeczeństw, które za chwilę zostaną zmuszone do milczenia i pracy na rzecz kompleksu wojenno-zbrojeniowego. W obliczu wojny i międzynarodowego konfliktu grozi nam utrata praw obywatelskich i socjalnych. Praca wielu pokoleń może znowu obrócić się w zgliszcza. Dziś po raz kolejny wojna uderza w świat pracy, a ofiarami w pierwszym rzędzie będzie ludność cywilna.
Cywile są uwikłani w tą narrację od najmłodszych lat. Cała ta symbolika kochanej ojczyzny i patriotyzmu jest nam wtłaczana do głów, by wychodować sobie mięso armatnie. Podczas konfliktu pobór do wojska jest obowiązkowy, a dezercja surowo karana. Inaczej nie byłoby „kim” walczyć. Nawet szkolna indoktrynizacja nie daje takich rezultatów jak kara wieloletniego więzienia za ucieczkę do bezpiecznego miejsca. Dlaczego? Nie trzeba nikomu tłumaczyć, że ludzie chcą pokoju, chcą żyć, marzyć, bawić się i rozwijać. Nikt nie chce umierać za kawałek wyznaczonego przez bogaczy terenu.Fortuny wydawane przez rządy na zbrojenia mogłyby zapewnić nam wszystkim w miarę dostatnie życie. Ale trzeba by umieć się dzielić. A przecież indywidualizm jest najwyższą wartością w dzisiejszych „cywilizacjach”. Podział na „nas” i „obcych” w czasie konfliktu wyostrza się, a systemowy rasizm doprowadza do masowych śmierci. W białym, patrialchalnym systemie tylko nieliczne mogą liczyć na wsparcie i ucieczkę. To właściwie tylko kobiety i małe dzieci. A reszta? Nie są warci nawet łyżki zupy! Biali mężczyźni? Na front! Kobiety o niebiałej karnacji? To nie są „prawdziwi uchodźcy”! Brudasy i lenie! Ciemnoskóre dzieci? hmm obce kulturowo, zniszczą nasz „świat”! Do lasu, do lasu z nimi! Miłosierdzie w Polsce jest bardzo wybredne.
Osoby o niebiałym kolorze skóry także uciekają z Ukrainy. Nie są przepuszczane na granicy, muszą przechodzić nielegalnie, lasem, przez płot. Straż Graniczna dostała rozdwojenia jaźni: informują jednocześnie o tym ile osób przyjęli z Ukrainy i ile osób wyrzucili do białoruskich lasów, na śmierć. Społeczeństwo to łyka bez krztyny zażenowania. Każdy znajdzie sobie jakąś wymówkę, po za tym to nie czas na takie rozważania… o rasizmie porozmawiajmy kiedy indziej, teraz są ważniejsze rzeczy do roboty, teraz trzeba się upajać swoją dobroczynnością…Rasizm i klasizm to odwieczne problemy społeczeństwa. Nie uczymy się za bardzo na błędach, prawda? To pola walki, którymi zajmuje się anarchizm, jego główne zadanie. Pomagamy wykluczonym, osobom „nielegalnym” bo mają zły paszport, bo mają zły kolor skóry, bo nie mają pieniędzy. My też nimi jesteśmy. Walczymy o uciśnionych i wzywamy międzynarodowe społeczności do wytoczenia wojny wojnie! O walkę z nacjonalizmem i rasizmem! Chcemy żyć w pokoju, po każdej stronie barykady. Odmawiajcie pracy w przemyśle zbrojeniowym i krytykujcie wojsko! Bohaterem nie jest ten, kto wygrał wojnę, ale ten kto do niej nie dopuścił!
Wojna wojnie!
UKR:
„Тут було багато чудових слів”, – так почав свою промову один з членів Анархістської Федерації Вроцлав, і ця фраза дуже добре описує нашу антивоєнну демонстрацію.Демонстрація проходила на площі Новий Тарг і несла з собою як антивоєнний, так і антиурядовий і антикапіталістичний переказ. Люди зібралися, щоб показати свою злість і незгоду з безпрецедентним нападом Росії на Україну, а також з усіма війнами і міграційною кризою, які виникли в результаті.Підтримка України величезна, в даний час проводяться події, спрямовані на прояв солідарності з людьми, постраждалими від війни. Багато організацій зайняті наданням допомоги біженцям як у Вроцлаві, так і в інших містах, а також на кордоні. Ми закликаємо вас підтримати будь-який збір одягу або засобів гігієни – біженці залишили все своє майно, щоб врятувати своє життя.Пам’ятайте, що наші анархічні цінності зараз дуже важливі, в результаті війни людям потрібна взаємодопомога і організація, якіми ми можемо їх забезпечити.
Війна війні!
Національна війна дає нам повну картину трагічних наслідків націоналізму і ксенофобії. Росія напала на сусідню з Польщею Україну, що змушує нас зосередити всю активність на цьому. Як люди анархічних поглядів, ми критикуємо війну в цілому, на багатьох рівнях: економічному, соціальному, моральному або політичному. Такий широкий погляд зараз необхідний, всупереч тому, як деяким може здатися. Експертів та експерток у галузі політики Східної Європи вистачає. Майже ніхто не передбачав нападу Кремля на всю Україну. На нашу думку, зараз дуже вдалий час для підняття цієї теми.
Анархістські активісти працюють на кордоні вже півроку. У підляських лісах вони бачать прямі наслідки воєн. Переміщення активності на 100 км далі не було великою проблемою. На кордоні з Україною ми діємо з першого дня початку війни, але ми не хочемо тут себе нахвалювати. Ми робимо те, що повинні, те, що роблять і тисячі інших „цивільних”. У нас є організація і структури, які полегшують роботу. Але на відміну від „добровольців” і більшості НУО, у нас є широка перспектива сотень національних воєн, що вибухнули у всьому світі. Причини конфліктів завжди однакові: суперництво за сировину, енергію і ресурси, буйне его державних лідерів.
Все це відбувається коли ми зіткнулися з глобальною кризою не тільки економічного, а й міграційного, екологічного, епідемічного та кліматичного характеру. І як завжди в таких умовах уряди окремих держав роблять ставку на національний партикуляризм, націоналізм і прагнуть збройного протистояння. Вони готові знищувати і вбивати, аби зберегти свою владу і багатство.Це робиться за рахунок суспільства, яке через деякий час буде змушене мовчати і працювати на благо військово-збройового комплексу. В умовах війни та міжнародного конфлікту ми ризикуємо втратити громадянські та соціальні права. Робота багатьох поколінь може знову піти прахом. Сьогодні в черговий раз війна вражає світ праці, а жертвою в першу чергу стане цивільне населення.
Цивільні залучені в усі ці розповіді з раннього віку. Вся ця символіка улюбленої батьківщини і патріотизму втовкмачується нам в голови, щоб виростити собі гарматне м’ясо. Під час конфлікту призов в армію є обов’язковим, а дезертирство суворо карається. Інакше не було б „ким” битися. Навіть шкільна індоктринізація не дає таких результатів, як багаторічне тюремне ув’язнення за втечу в безпечне місце. Чому? Не потрібно нікому пояснювати, що люди хочуть миру, хочуть жити, мріяти, грати і розвиватися. Ніхто не хоче вмирати за відведений багатіями шматок землі.Багатства, витрачені урядами на озброєння, могли б забезпечити всім нам в міру благополучне життя. Але потрібно ж вміти ділитися. А індивідуалізм – вища цінність в сьогоднішніх „цивілізаціях”.Розкол на „своїх” і „чужих” під час конфлікту загострюється, а системний расизм призводить до масових смертей. У білій патріальхальній системі лише деякі можуть розраховувати на підтримку і втечу. Насправді це тільки жінки і маленькі діти. А решта? Вони не варті навіть ложки супу! Білі чоловіки? На фронт! Жінки з небілою шкірою? Це не „справжні біженці”! Бруднулі і ледарі! Темношкірі діти? хмм, культурно чужі, знищать наш „світ”! В ліс, в ліс їх! Милосердя в Польщі дуже вибагливе.
Люди з небілим кольором шкіри також тікають з України. Їх не пропускають через кордон, вони повинні проходити нелегально, лісом, через паркани. Прикордонники отримали роздвоєння особистості: повідомляють одночасно про те, скількох людей прийняли з України і скількох викинули в Білоруські ліси вмирати. Суспільство не має ні сорому, ні совісті. Кожен знайде собі виправдання, але зараз не час для таких роздумів… про расизм поговоримо іншим разом, зараз є справи важливіші, зараз потрібно упоїти всіх своєю благодійністю…Расизм і класизм – це вікові проблеми суспільства. Але ми не особливо вчимося на помилках, чи не так? Це поля боротьби, якими займається анархізм, його головне завдання. Ми допомагаємо виключеним, „нелегалам”, тому що у них „не такий” паспорт, тому що у них „не такий” колір шкіри, тому що у них немає грошей. Ми теж такі. Ми боремося за пригноблених і закликаємо міжнародні спільноти почати війну війні! Війну націоналізму і расизму! Ми хочемо жити в мирі, по обидва боки барикад. Відмовляйтеся працювати у військовій промисловості і критикуйте військових! Герой не той, хто виграв війну, а той, хто її не допустив!
Війна війні!
RUS:
„Здесь было сказано много замечательных слов”, – так начал свою речь один из членов Анархистской Федерации Вроцлав, и эта фраза очень хорошо описывает нашу антивоенную демонстрацию.Демонстрация проходила на площади Новый Тарг и несла с собой как антивоенное, так и антиправительственное и антикапиталистическое послание. Люди собрались, чтобы показать свою злость и несогласие с беспрецедентным нападением России на Украину, а также со всеми войнами и миграционным кризисом, которые возникли в результате.Поддержка Украины огромна, в настоящее время проводятся мероприятия, направленные на проявление солидарности с людьми, пострадавшими от войны. Многие организации заняты оказанием помощи беженцам как во Вроцлаве, так и в других городах, а также на границе. Мы призываем вас поддержать любой сбор одежды или средств гигиены – беженцы оставили все свое имущество, чтобы спасти свою жизнь.Помните, что наши анархические ценности сейчас очень важны. В результате войны людям нужна взаимопомощь и организация, которыми мы можем их обеспечить.
Война войне!
Национальная война дает нам полную картину трагических последствий национализма и ксенофобии. Россия напала на соседствующую с Польшей Украину, что вынуждает нас сосредоточить всю активнnOjfeiBvFDO7ghr6eU0qость на этом. Как люди анархических взглядов, мы критикуем войну в целом, на многих уровнях: экономическом, социальном, моральнnOjfeiBvFDO7ghr6eU0qом или политическом. Такой широкий взгляд сейчас необходим, вопреки тому, как некоторым может показаться. Экспертов и эксперток в области политики восточной Европы хватает. Почти никто не предвидел нападения Кремля на всю Украину. По нашему мнению, сейчас самое подходящее время для поднятия этой темы.
Анархистские активисты работают на границе уже полгода. В подляских лесах они видят прямые последствия войн. Перемещение активности на 100 км дальше не было большой проблемой. На границе с Украиной мы действуем с первого дня начала войны, но мы не хотим здесь себя нахваливать. Мы делаем то, что должны, то, что делают и тысячи других „гражданских”. У нас есть организация и структуры, которые облегчают работу. Но в отличие от „добровольцев” и большинства НПО, у нас есть широкая перспектива сотен национальных войн, разразившихся по всему миру. Причины конфликтов всегда одинаковы: соперничество за сырье, энергию и ресурсы, буйное эго государственных лидеров.
Все это происходит когда мы столкнулись с глобальным кризисом не только экономического, но и миграционного, экологического, эпидемического и климатического характера. И как обычно в таких условиях правительства отдельных государств делают ставку на национальный партикуляризм, национализм и стремятся к вооруженному противостоянию. Они готовы уничтожать и убивать, лишь бы сохранить свою власть и богатство.Это делается за счет общества, которое спустя некоторое время будет вынуждено молчать и работать на благо военно-оружейного комплекса. В условиях войны и международного конфликта мы рискуем потерять гражданские и социальные права. Работа многих поколений может снова обратиться в прах. Сегодня в очередной раз война поражает мир труда, а жертвой в первую очередь станет гражданское население.
Гражданские вовлечены во все эти рассказы с раннего возраста. Вся эта символика любимой родины и патриотизма вдалбливается нам в головы, дабы взростить себе пушечное мясо. Во время конфликта призыв в армию является обязательным, а дезертирство строго наказывается. Иначе не было бы „кем” сражаться. Даже школьная индоктринизация не дает таких результатов, как многолетнее тюремное заключение за побег в безопасное место. Почему? Не нужно никому объяснять, что люди хотят мира, хотят жить, мечтать, играть и развиваться. Никто не хочет умирать за отведенный богачами кусок земли.Богатства, потраченные правительствами на вооружение, могли бы обеспечить всем нам в меру благополучную жизнь. Но нужно же уметь делиться. А индивидуализм – высшая ценность в сегодняшних”цивилизациях”.Раскол на „своих” и „чужих” во время конфликта обостряется, а системный расизм приводит к массовым смертям. В белой патриальхальной системе лишь немногие могут рассчитывать на поддержку и бегство. На самом деле это только женщины и маленькие дети. А остальные? Они не стоят даже ложки супа! Белые мужчины? На фронт! Женщины с небелой кожей? Это не „настоящие беженцы”! Грязнули и лентяи! Темнокожие дети? хмм, культурно чуждые, уничтожат наш „мир”! В лес, в лес их! Милосердие в Польше очень привередливо.
Люди с небелым цветом кожи также бегут из Украины. Их не пропускают через границу, они должны проходить нелегально, лесом, через заборы. Пограничники получили раздвоение личности: сообщают одновременно о том, скольких людей приняли с Украины и скольких выбросили в белорусские леса умирать. Общество не имеет ни стыда, ни совести. Каждый найдет себе оправдание, но сейчас не время для таких размышлений… о расизме поговорим в другой раз, сейчас есть дела поважнее, сейчас нужно упоить всех своей благотворительностью…Расизм и классизм – это вековые проблемы общества. Но мы не особо учимся на ошибках, не так ли? Это поля борьбы, которыми занимается анархизм, его главная задача. Мы помогаем исключенным, „нелегалам”, потому что у них „не такой” паспорт, потому что у них „не такой” цвет кожи, потому что у них нет денег. Мы тоже являемся таковыми. Мы боремся за угнетенных и призываем международные сообщества начать войну войне! Войну национализму и расизму! Мы хотим жить в мире, по обе стороны баррикад. Отказывайтесь работать в военной промышленности и критикуйте военных! Герой не тот, кто выиграл войну, а тот, кто ее не допустил!
Война войне!
ENG:
„A lot of incredible words have been said here” – that is how speech of one member of Anarchist Federation Wrocław started, and that sentence fits our anti-war demonstration very well. Demonstration took place on Nowy Targ square and carried anti-war, anti-government and anti-capitalist message. People gathered to show anger and opposition to unprecedented Russian attack on Ukraine, but also for all wars and migration crises resulting from them. There is huge support for Ukraine here and nearly every day events are being held to show solidarity with victims of war. Many organizations are busy organizing help to refugees in Wrocław, other cities and on borders. We encourage you to donate clothing or hygiene products for everybody who had to leave all their belongings to flee war. Remember that our anarchist values are very important now, due to war people will need mutual aid and ways of organizing even more than before and we can help them with that.
The speech and at the same time the statement of the Anarchist Federation Wrocław:
War on war!
National war gives us the full picture of the effects of nationalism and xenophobia. Russia attacked Poland’s neighbour – Ukraine, which forces us to focus activity on that topic. As people with anarchist views we criticize the war in its entirety, on all levels: economic, social, moral and political. Such a broad view is now crucial, contrary to what some may think. There are lots of experts on issues of eastern Europe, but few of them predicted the Kremlin attack on Ukraine. We think that now is the best time to take up this topic.
Anarchist activists have been operating on Poland’s eastern border for six months. In the forests of Podlasie they see direct effect of wars. Transferring activity 100 km to the south was not a big problem. We we have been operating on Polish-Ukrainian border since the first day of the war, but we don’t want to write compliments about ourselves here. We do what we have to do, what other 'civilians’ also do. We have organizations and structures, which realy helps. However unlike most 'volunteers’ and NGO’s we have broad perspective of hundreds of national and civil wars occuring across the world. Reasons for conflicts are always the same: exaggerated leader’s ego, competition for resources, energy, money.
All this happens when we are facing not only economic global crisis, but also pandemic and migrant, climate and ecological crises. As usual in such situations, governments stake on particularism, nationalism and seek for military confrontation. They are ready to destroy and kill to preserve their power and wealth. This is done at the expense of societies, which will soon be silenced and forced to work for military-industrial complex. In the face of war and international conflict we are threatened with loss of civil and social rights. The work of generations can once again turn to ashes. Today, as usual, war hits the labor world and civilians will make up a big portion of casualties.
Civilians are caught up in this narrative from an early age. All this symbolism of our beloved homeland and patriotism is forced into our heads to grow cannon fodder. During a conflict, conscription is compulsory, and desertion is severely punished. Otherwise it wouldn’t be „who” to fight. Even school indoctrinization does not bring about the same results as the penalty of many years in prison for escaping to a safe place. Why? It goes without saying that people want peace, they want to live, dream, play and develop. Nobody wants to die for a piece of land designated by the rich.The fortunes that governments spend on armaments could make all of us a fairly prosperous life. But you would have to be able to share. And yet individualism is the highest value in today’s „civilizations”.The division between „us” and „strangers” during the conflict becomes more acute, and systemic racism leads to mass deaths. In a white patrialchal system, only a few can count on support and escape. They are actually only women and young children. What about the rest? Not even a spoonful of soup is worth it! White men? To the front! Women with white skin? These are not „real refugees”! Dirt and lazy! Dark-skinned children? hmm, culturally alien, they will destroy our „world”! To the forest, to the forest with them! Mercy in Poland is very picky.
People with a non-white skin color are also fleeing Ukraine. They are not allowed at the border, they have to cross illegally, through the forest, over the fence. The Border Guard suffered from a split personality: they also inform about how many people they accepted from Ukraine and how many people they threw into Belarusian forests to die. Society is a sip without embarrassment. Everyone will find an excuse, besides, this is not the time for such considerations … let’s talk about racism another time, now there are more important things to do, now you have to bask in your charity …Racism and classism are the perennial problems of society. We don’t learn much from mistakes, do we? These are the battlefields of anarchism, its main task. We help the excluded, „illegal” people because they have the wrong passport, because their skin color is bad, because they have no money. We are also. We fight for the oppressed and call on international communities to wage war on war! For the fight against nationalism and racism! We want to live in peace, on each side of the barricade. Refuse to work in the arms industry and criticize the military! The hero is not the one who won the war, but the one who prevented it!
War on war!
Dziękujemy anarchiści.